МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра „Комп’ютеризовані системи автоматики”
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з навчальної дисципліни :
“Електроніка та мікросхемотехніка”
Підсилювач низької частоти
Львів – 2012
Зміст
Вступ………………………………………………………………...…….
Технічне завдання……………………………………………………
Розрахунок електричної принципової схеми…………….……….
2.1 Розрахунок першого каскаду попереднього підсилення ( схема ввімкнення з спільни емітером)___________________20
2.2 Розрахунок другого каскаду попереднього підсилення ( схема ввімкнення з спільним емітером)__________________24
2.3 Розрахунок третьго каскаду попереднього підсилення ( схема ввімкнення з спільним емітером)__________________24
2.4. Розрахунок витокового повторювача………….…………………
Розрахунок площі радіаторів вихідних транзисторів……….……
Список використаної літератури………………………………...….
Додаток……………………………………………………………….……
Вступ
Підсилювачі низької частоти (ПНЧ) – це пристрої, які призначені для підсилення неперервних періодичних сигналів, частотний спектр яких лежить в межах від десятків герц до десятків кілогерц. До підсилювачів низької частоти належать підсилювачі звукових частот, підсилювачі електричних коливань в межах частот, які можуть сприймаються людським вухом. Підсилювачі звукової частоти використовують в апаратурі радіомовлення, радіозв’язку, пристроях запису і відтворення звуку тощо. Свою назву підсилювачі низької частоти отримали на початку розвитку підсилювальної техніки, коли частоти первинних сигналів не перевищували кількох кілогерц (мова, музика, телеграфні сигнали), і в порівнянні з радіосигналами справді були низькими. Проте тепер цей термін не підходить для багатьох підсилювачів неперервних сигналів, оскільки частота останніх не є низькою. Наприклад, частота сигналів телевізійного зображення досягає 3-10 МГц, і підсилювачі цих сигналів звичайно називають відеосигналами. Сучасні ПНЧ виконуються переважно на біполярних і польових транзисторах в дискретному чи інтегральному виконанні. Призначення ПНЧ в результаті полягає в отриманні на заданому опорі кінцевого навантажувального пристрою необхідної потужності підсилюючого сигналу.
В якості джерела вхідного сигналу ПНЧ можуть використовуватись такі пристрої, як мікрофон, звукознімач, фотоелемент, термопара, детектор тощо. Типи навантажень також досить різноманітні. Це може бути: гучномовець, вимірювальний пристрій, записуюча головка магнітофона, осцилограф, реле тощо.
Більшість з перечислених вище джерел вхідного сигналу розвивають дуже низьку напругу. Подавати його безпосередньо на каскад підсилення не має змісту, оскільки при такій малій керуючій напрузі неможливо отримати значні зміни вихідного струму, і, відповідно, вихідної потужності. Тому, в склад структурної схеми підсилювача, крім вихідного каскаду, який віддає потрібну потужність корисного сигналу в навантаження, як правило, входять попередні каскади підсилення. Структурну схему ПНЧ можна зобразити у вигляді:
Основними технічними показниками ПНЧ є: коефіцієнти підсилення (по напрузі, струму і потужності), вхідний і вихідний опори, вихідна потужність, коефіцієнт корисної дії, номінальна вхідна напруга і рівень власних завад, а також показники, що характеризують нелінійні, частотні і фазові спотворення підсилювального сигналу.
1. Технічне завдання
Спроектувати підсилювач низької частоти, який відповідає заданим параметрам:
потужність на навантаженні Рн=20 Вт
частотні спотворення на низьких частотах Мн=3,5 Дб
частотні спотворення на високих частотах Мв=2,5Дб
вхідна напруга Евх=8 мВ
опір джерела сигналу Rдж=50 кОм
нижня робоча частота fн=80 Гц
верхня робоча частота fв15 кГц
опір навантаження Rн=5 Ом
коефіцієнт гармонік Кг=8 %
діапазон регулювання напруги Др=20 Дб
температура оточуючого середовища Тос=0÷+40 0С
2. Розрахунок електричної принципової схеми
2.1. Розрахунок безтрансформаторного вихідного к...